- жебрати
- жебрам, -раш, Пр.Просити милостині, жити з милостині, жебрати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
жебрати — аю, аєш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрачити, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Надокучливо випрошувати що небудь у когось … Український тлумачний словник
жебрати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вижебрувати — ую, уєш, недок., ви/жебрати, аю, аєш, док., перех. Жебраючи, випрохувати що небудь … Український тлумачний словник
жебрання — я, с. Дія за знач. жебрати … Український тлумачний словник
жебрачити — чу, чиш, недок. 1) неперех. Просити милостиню; жебрати, жебрувати; старцювати. 2) перех. і неперех. Випрошувати щось у кого небудь … Український тлумачний словник
жебрувати — у/ю, у/єш, недок., рідко. Те саме, що жебрати 1) … Український тлумачний словник
лабзюкати — аю, аєш, лабзюкува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. Жебрати. Лабзюкати хліб під вікном … Український тлумачний словник
паперть — і, ж. Церковний ґанок. •• Стоя/ти на па/перті жебрати, просити милостиню … Український тлумачний словник
жебрачити — (збирати милостиню), жебрати, старцювати, жебрувати, жебракувати, просити … Словник синонімів української мови
вижебрати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови